Зародження величної культури Китаю відбулося ще у сиву давнину. Показником загального підйому культури Стародавнього Китаю є розвиток наукових знань, писемності, мистецтва і літератури.

Релігія

Китай – держава, де співіснують різні релігії. Завдяки «культурній революції» 59% населення КНР називають себе атеїстами. Однак для значної групи материкових китайців релігія відіграє дуже важливу роль, особливо буддизм, даосизм і конфуціанство.

На відміну від КНР, більша частина населення Тайванського Китаю вважає релігію необхідною складовою власного життя, 4.5% сповідує християнство, 2.5% – іслам, іудаїзм та інші вірування.

Мистецтво Китаю

Мистецтво Китаю зародилося, як частина релігійних церемоній та ритуалів.

Китайський живопис і каліграфія відрізняються особливою своєрідністю. Вони визначаються даосизмом, послідовниками якого було багато художників, використовуваними матеріалами і китайською ієрогліфікою.

Каліграфія тут не просто уміння красиво писати, але і мистецтво, яке дозволяє майстрові в рамках традиції якнайповніше проявляти свою індивідуальність. При письмі використовуються “чотири скарби майстерні”: папір, пензлик, туш і пемза.

Стародавні зразки китайського живопису відность до періоду неоліту (6 – 5 тисячоліття до н.е. ). Живопис на шовку вперше з’явився в епоху царств, що воювали між собою у Китаї.

Китайська вишивка – справжній витвір мистецтва, адже іноді важко відрізнити добре виконану роботу від фотографії. Гра барв шовкових ниток, у залежності від переломлення світла, якісно розкриває палітру відтінків виконаної роботи, що додає різноманіття та неповторності. А багатогранність мотивів, здатність відтворити найскладніший образ, варіативність технік та творчих рішень не залишають байдужим нікого.

Дракон для китайців – центральний об’єкт у культурі, добрий звір, що приносить успіх, покровитель гір і річок, владика Сходу, звідки сходить життєдайне сонце. Дракони звивалися на імператорському одязі, обвивали колони палацу, прикрашали стелі, меблі, фарфор.

У II тис. до н. е. в Китаї було створено незалежну від вимови ієрогліфічну писемність, завдяки чому носії численних мовних діалектів, не розуміючи усного мовлення, легко могли спілкуватися у письмовій формі. Найдавнішою пам´яткою китайської літератури є книга пісень «Шицзин» (XI – VI ст. до н.е.).

Традиції

Китай – країна з багатими традиціями медицини, ткання і вишивання, національної кухні, живопису тощо. Дуже цікава чайна церемонія–це і філософія, і культура, і велике мистецтво. Варто зазначити, що рецепти китайської кухні надзвичайно корисні для організму людини.

Традиційні свята у Китаї:

  • у перший день китайського календаря (свято весни) починається початок року;
  • згодом за хронологією наступає свято ліхтариків( що свідчить про закінчення китайського Нового року), яке відмічається 15 числа 1 місяця;
  • наступними відомими китайськими святами є: день зимового сонцестояння, день Душі (у 104 день після зимового сонцестояння), свято драконячих човнів (влаштовуються річкові гонки на китайських національних човнах), свято закоханих, свято середини осені.

Китайський етикет має вікову історію, що починається ще з прадавніх часів. Конфуціанство дуже чітко та жорстко визначало місце людини в суспільстві. Великий Конфуцій говорив: «Правитель повинен бути правителем, підданий – підданим, батько – батьком, син – сином».

У Стародавньому Китаї ідеалом була чесна людина, благородна і шаноблива, з багатою духовною культурою, яка прагне істини. Не так просто у Китаї є крилатий вислів «мої коліна зроблені зі сталі», який описує шляхетну духом людину, яка ніколи не згинається перед лицем страху і насильства.