Історія України та українського народу сягає сивої давнини. Стоянки перших людей, які були знайдені археологами на Донбасі, в районі Південних та Південно-Східних Карпат, у Криму, з’явилися ще в епоху «раннього палеоліту». Родюча земля та сприятливі природні умови приваблювали людей. Люди постійно вдосконалювали знаряддя праці і від примітивних форм збирання, полювання та рибальства поступово перейшли до землеробства та скотарства.

Значний внесок як в історію, так і в культуру України здійснили трипільські племена, які проживали між річкою Дніпро та Карпатами у ІV-III тис. до н. е. Трипільці відрізнялися високим рівнем виробничої культури, досконалою технікою виготовлення кераміки, високим ступенем суспільної організації. Деякі історики вважають трипільців протоукраїнцями.

У ІІ тис. до н. е., у епоху бронзи та раннього заліза слов’яни починають освоювати територію сучасної України.

У VІІ-ІІІ ст. до н. е., територію від Дону до Дунаю заселяли скіфські племена. У описах батька історії Геродота скіфи – сміливий і гордий народ, сильні вояки, саме під їхнім натиском кіммерійці покинули Крим і пересилились на Кавказ. Переважна кількість скіфів була кочівниками і основним їхнім занняттям було скотарство. В цей же час відбувається грецька колонізація північних берегів Чорного моря і саме Криму. З’являються міста Ольвія, Херсонес, Пантикопей . Згодом утворюється Босфорське царство. Скіфи підтримували досить тісні стосунки з греками. Однак велике переселення народів в ІІ -VII cт. та вторгнення гунів, готів , аварів призвело до розгрому Босфорського царства і Скіфії.

І тисячоліття ознаменувалося створенням Київської держави та запровадженням християнства князем Володимиром. Київська Русь стала однією з наймогутніших у Європі, а впровадження християнства заклало основи західної циавілізації на теренах України.

Перша письмова згадка про Київську Русь  датується 839 роком. Це була перша держава східних слов’ян, що об’єднувала більше ніж 200 малих слов’янських племен. Період розквіту Київської Русі припав на правління князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Володимр Великий здійснив ряд внутрішніх та зовнішніх реформ, найважливішою з яких стало заппровадження християнства. Ярослав Мудрий продовжував справу батька, а також особливу увагу приділив розвитку освіти та правопорядку. Саме за часів його правління вийшов кодекс законів «Руська правда». У 1039 році у Києві була заснована митрополія, що залежала від Клнстантинопольського патріарха. Активно будувалися церкви: собор святої Софії, монастирі у Києві, Чернігові, Переяславі та інших містах.

Однак після смерті Ярослава Мудрого почалися князівські міжусобиці. Інтриги. Суперечки, які значно ослабили державу. Саме на цей час припала татаро-монгольська навала.За таких умов  татаро-монголи захопили землі України досить легко, сам Київ було зруйновано і головним осередком державності залишалось Галицько-Волинське князівство (1199-1340 р.). Саме Галицько-Вєолинське князівство стало форпостом, який  припинив вторгнення монголотатарської орди у Західну Європу. У ці часи там князював Данило Галицький, якому статус короля надав папа Римький Інокентій IV.

Не менш важливою сторінки історії України є Литовсько-Польська доба.У ХІV cт. західна і більша частина південної Русі перейшла під владу литовської династії Гедиміновичів. В 1385 році після Креївської унії відбувається посилення польського та католицького впливу на території україни, усувається від влади православна руська знать. Внаслідок Люблінської унії в 1569 році  Волинь, Підляшшя, Поділля, Брацлавщина та Київщина перейшли під протекторат Польщі.

Наприкінці 15 століття на межі кордонів Литви, Московії та Криму, у «диких степах» Запоріжжя з’явилося угруповання вояків, що звали себе козаками. З 16 століття їхнім військовим осередком стала Січ. Так розпочался велика і велична сторінка в історії України- Козацька доба.

Національно-визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького  1648-1657 рр. призвела до формування на більшій частині території України Козацької держави (Військо Запорізьке) У 1654 році черз складні зовнішньополітичні умови Б. Хмельницькому доводиться прийняти протекцію московського царя Олексія Михайловича.

Після смерті Хмельницького в 1657 році, розпочинається період громадянських воєн і зовнішніх інтервенцій, відомий в історії як період Руїни. Як наслідок територія України була поділена по Дніпру між Річчу Посполитою та Московською державою.

Гетьманщина під протекцією Москви збереглася лише на Лівобережжі.  Спробу відвоювати повну незалежність в союзі зі шведським королем Карлом ХІІ здійснив гетьман Іван Мазепа, однак вона завершилася невдачею. Остаточно козацьку автономію ліквідувала імперіатриця Катерина ІІ у 1775 році.

Внаслідок російсько-турецької війни 1768-1791 рр.  Росія завоювала Північне Причорномор’я і Крим. У 1772-1795 рр. Галичина переходить під владу Австрії, а Правобережна Україна під владу Росії.

З кінця ХVІІІ ст. зароджується український національний рух, спершу культурний, а з 1840 року і політичний. Важливе значення для пробудження національної свідомості мала творчість Тараса Шевченка. В цей час активно розпочинаються антиукраїнські репресії  російського царату і, як наслідок, центр національного руху перемістився в Галичину. Саме тут з кінця ХІХ ст. виникають перші українські політичні партії.

Лютнева революція 1917 в Росії стала поштовхом до початку національної боротьби і в Україні. Українська Центральна Рада 20 листопада 1917 року проголосила Українську Народну Республіку, а 25 січня 1918 року Гетьманат проголовим незалежність України . Внаслідок листопадового повстання 1918 році в Галичині утворилася Західно Українська Народна Республіка (ЗУНР), яка 22 січня 1919 року внаслідок Акту злуки об’єдналася з УНР. Однак згодом Україна втрачає свою самостійність і на більшій частині її території встановлюється радянська влада (УРСР). Західна Україна увійшла до складу Польщі, Буковина та Бесарабія – Румунії, Закарпаття – Чехословацької Республіки.

Радянська влада відзначилася  примусовою колективізацією селянства, масовими  сталінськими репресіями, штучним голодомором 1932-1933рр., винищенням національної інтелігенції. Незважаючи на все, на  західноукраїнських землях продовжував активно розвиватися національний рух

У 1938-1939 рр. у складі Чехословаччини виникає автономна Карпатська Україна, яка згодом була захоплена Угорщиною.

Пакт Молотова – Роббінтропа, підписаний між фашистською Німетчиною та Радянським Союзом, поділив сфери впливу між двома країнами.  У1939 році Західна Україна була приєднана до складу УРСР, а в 1940 – Північна Буковина і українська частина Бесарабії.

Під час Другої Світової війни на території України активно велися бойові дії.Особливої уваги заслуговує Українська Повстанська Армія,  яка не пристала ні на бік нацистів, ні на сторону Червоної армії і боролася виключно за інтереси українців.

У 1945 році до УРСР було приєднано Закарпаття, а в 1954 році – Крим. З кінця 50-их років в Україні набирає оберти десиденський рух, але згодом йому активно протичстоїть радянська влада.

24 серпня 1991 року Верховна Рада України проголосила незалежність. Сформувалася демократична політична система, закріплена Конституцією 1996 року. Україна з перших днів свого існування постала перед світом як миролюбна, відкрита для співробітництва держава, яка сама відмовилася від ядерної зброї, що залишилася їй у спадок від радянських часів.

Україна входить до поважних міжнародних структур і підтримує їх зусилля, направлені на збереження миру і процвітання всіх народів. Так, Україна є членом ООН з 1945 року, одним з засновників організації, входить до складу ЮНЕСКО, є активним членом Ради Європи та багатьох інших міжнародних організацій.